З Богом у серцях!

24 листопада, В 23 -тю Неділю після Пятидесятниці з архипастирським візитом відвідав в селі Красилівка Тисменецького благочиння Храм Перенесення Мощей Св. Миколая.
Тридцять років тому двері Храму відкрилися для Євхаристії, для молитви, яка підноситься до Христа Спасителя. Моє серце наповнювалось радістю від того що громада села зберегла єдність духу у вірі православній а також від того що наближається до завершення будівництво нового – кам’яного Храму в якому іконописці почали на стінах наносити євангельські сюжети.
Господь Христос і Його Пречиста Матір хай підтримують громаду у їхній благочестивій праці  на славу Божу ….( слова Іоасаф Василиків. Митрополит Івано- Франківський і Галицький Української Православної Церкви України)

 

Зершенням цього чудового свята був релігійно-тематичний вечір ” Слово Боже у наших серцях”

Також у бібліотеці була створена виставка

              «Біблія – крила душі».

20100101020553

«Біблія, як відомо, за час свого існування пройшла довгий і нелегкий шлях. Вона надихала багатьох митців і вчених, впливала на формування культур і народів і весь цей час залишалася найбільш тиражованою і читаною книгою людства.

– Тому не дивно, що ця виставка викликала великий інтерес і оживила для її відвідувачів біблійну історію, показала спільність усіх християнських конфесій і нагадала про тих, хто впродовж століть беріг і поважав цю священну книгу».

Виставка триватиме до кінця листопада!

День памяті жертв Голодомору у с. Красилівка.

20171122115535

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

23 листопада 2019 року користувачі Красилівської бібліотеки стали учасниками хвилин пам’яті « Минуле стукає в наші серця».

Також молоді читачі  дізналися про причини і наслідки цієї трагедії, переглянули  відео – спогад  “Про Голодомор на Україні 1932-1933 років». Бібліотекар звернула увагу присутніх  на книжкову виставку «Голгофа голодної смерті», яка діє в читальному залі.

 

День української писемності і мови

9.11-300x225

Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

І народу без мови нема.

В. Забаштанськи

 

Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Щороку 9-го листопада Україна відзначає чудове свято- День української писемності і мови. Не стоїть осторонь і наша бібліотека. Ми оформили книжково-тематичну викладку « Мово моя, душа голосна України» та 10 листопада було проведено свято «Без мови немає країни – мову , як матір, любіть».

DSCF2565

“ЗУНР” – провісник держави України.

В селі Красилівка бібліотекар  провела для юних читачів історичний екскурс ” ЗУНР – провідниця держави УКРАЇНА”, які мали можливість переглянути світлини, зачитати свідчення очевидців про діячів Української Центральної Ради та Директорії ( Михайла Грушевського, Симона Петлюри, Сергія Єфремова, Володимира Винниченка та ін.), а також переглянути представлені книги на книжковій інсталяції, в яких відображено перебіг революційних подій, ознайомилися із життям та діяльністю видатних громадсько-політичних діячів ЗУНР, розкрили основні аспекти минулого Листопадового Чину.

2ef91d7bb008

З Великоднем!

Красилівська бібліотека щиро вітає усіх із Великоднем!

Нехай благодатний вогонь торкнеться ваших сердець і наповнить їх любов’ю один до одного та подарує кожному нову надію! Нехай у це величне свято ваші домівки засяють світлом добра та щастя! Божої благодаті вашим сім’ям і запашної великодньої Паски! Христос Воскрес!

День вишиванки у бібліотеці.

День вишиванки – це всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Основна мета заходу – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом це свято-флешмоб, коли українці в будній день одягають вишиванку на роботу, університет, школу чи садочок.

20180812165001

Одягнімо, друже, вишиванки –
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.

Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман.

Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм – вороги безсилі
Зруйнувати український дім.

Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ –
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на сто тисяч літ!

10.JPG

Вишиванка – це не просто сорочка – саме у вишивці закладено маса сенсу: обережна вишивка, весільна, траурна і просто ошатна, яка принесе здоров’я і багатство. Не пропустіть День вишиванки в Україні 2019 і порадуйте себе і оточуючих красивим елементом національного костюма.

20180415135632

З нагоди Всеукраїнського Дня вишиванки у бібліотеці ще була підготовлена виставка «Рушник – оберіг та молитва українського народу»

Фото0984

День пам’яті жертв Другої світової війни.


І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.

В. Симоненко


9 травня Україна відзначає велике свято – День Перемоги. Цього дня традиційно зустрічаються фронтовики, покладаються вінки до пам’ятників військової доблесті та гримить святковий салют. Щоправда, так було не завжди. З 1945 до 1965 року, при Йосипі Сталіні та Микиті Хрущові, це був звичайний робочий день. Тепер же у людей є можливість вшанувати пам’ять і пригадати тих, кому ми зобов’язані життям. Тому це свято не тільки радісне, але і сумне, адже практично кожна сім’я постраждала у тій страшній війні.
У ті, вже далекі, часи СРСР втратив майже 27 мільйонів чоловік, зокрема 11,3 мільйона осіб на фронті, 4-5 мільйонів партизан. Багато людей загинули на окупованій території та у тилу країни. У фашистському полоні опинилося приблизно 6 мільйонів людей. Матеріальні збитки склали 679 мільярдів рублів. Ціна Перемоги могла бути не такою масштабною.
Отже, незважаючи на те, що деякі військові операції тривали і після 9 травня 1945 року, саме цей день вважається днем поразки нацистської Німеччини. Чому обрана саме ця дата? Все просто. 9 травня 1945 року була підписана капітуляція Німеччини і всі її війська зобов’язані були скласти зброю. Але на ділі далеко не всі військові загони Третього Рейху вчинили саме так. Виною тому було небажання деяких представників німецького офіцерського складу закінчувати службу в полоні. А ще — банальне відсутність зв’язку, що призвело до дезінформації та подальшим жертвам з обох сторін. Так чи інакше, 9 травня — офіційна дата капітуляції Німеччини, і це офіційний факт. Що цікаво, у західних країнах прийнято відзначати закінчення Другої світової війни в Європі 8 травня, оскільки по центральноєвропейському часі саме тоді (22:43) було підписано акт про капітуляцію. Напевно, подібний розподіл й на краще — у пострадянських країнах та країнах Заходу відзначають трохи різні свята (там він називається Victory in Europe Day — День Перемоги в Європі). На Заході першорядне значення має участь їх військ в загальній перемозі, в той час як в наших країнах згадують про героїзм радянських солдатів, що віддали життя за майбутнє своєї країни і своїх дітей.
Перше повноцінне святкування на честь перемоги у Великій Вітчизняній війні відбулися лише 24 червня 1945 року, хоча ще до цього по радіо було оголошено про те, що 9 травня оголошується офіційним Днем Перемоги. Початок знаменної події, яке увійшло в світову історію, ознаменувався парадом, командував яким Костянтин Рокоссовского. Приймав же парад Георгій Костянтинович Жуков, один із найзнаменитіших військових командувачів 20 століття. Закінчився парад знаменитим виходом 200 знаменостей, кожен з яких кинув прапор німецького війська до мавзолею, тим самим продемонструвавши остаточність і масштабність перемоги радянської армії та радянського народу. В інших містах на честь великої дати були проведені святкові вечірні салюти.
Волею долі такий варіант святкування Дня Перемоги протримався недовго. В 1947 році це знамените свято було визнано звичайним робочим днем, що автоматично відміняло паради та інші масштабні заходи. Якщо вірити деяким документам, керівництво країни вважало, що втомлений від війни народ повинен був хоча б трохи призабути криваві події тих жахливих п’яти років. І лише у 1965-му, в рік двадцятирічного ювілею перемоги радянських військ, день 9 травня був відновлений в правах загальнонародного свята. У багатьох регіонах проходили власні паради, а завершувався день звичним салютом.
Варто згадати про всіх тих, хто захищав нашу країну в ті страшні роки. Точних даних про загиблих немає до цього часу, а приблизні цифри жахають. Різні історики називають цифри від 15 і до 28 мільйонів жертв тільки з боку військових, не кажучи вже про неймовірні кількості мирних жителів. Але зараз вже не настільки важливо, скільки людей загинуло під час Великої Вітчизняної війни, тим більше, що точної інформації не буде ніколи. Набагато важливіше пам’ятати про це свято не лише як про зайвий вихідний день, а як про День Перемоги 9 травня.