Стрітення відзначаємо, весну – красну зустрічаємо.

Стрітення Господнє ми відзначаємо 15 лютого. В народі із прадавен «Стрітення» вважають святом зустрічі зими з весною. Цього дня за переказами, зима з весною змагаються. Хто з них переможе, той і буде до кінця місяця господарювати. Якщо зима переможе, то довго ще буде холодно, а якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло.У церквах на Стрітення освячували воду і свічки – вони вважалися цілющими, слугували сімейними оберегами і захищали людей від грізних сил природи: бурі, грому, блискавки, оберігали від лиха й хвороб. Їх тримали в хаті цілий рік.

З нагоди свята у бібліотеці – філії с. Красилівка розкрито книжкову виставку – інсталяцію «Стрітення відзначаємо, весну-красну зустрічаємо» , яка знайомить з історією, традиціями, народно-побутовими віруваннями.

Любові не буває забагато.

День Святого Валентина – романтичний настрій та стан закоханості, це щирі привітання та перші почуття.

До Дня Закоханих у Красилівській бібліотеці оформлена книжкова виставка – настрій ” Серцю властиво любити”

Саме в цей день бібліотека Вам рекомендує найкращі книги про кохання, в яких описані ніжні та дуже красиві історії.

Приємного читання!

Разом для найкращого Інтернету

9 лютого 2021 року у світі відзначається День безпечного інтернету . Цьогоріч захід в Красилівській бібліотеці відбувся під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”темою і метою якого є підвищити освіченість дітей і молоді з питань безпечного використання цифрових технологій, створення кращого Інтернету для дітей та користувачів. Був оргарізований з Тисменицькою міською бібліотекою онлайн тренінг ” Безпека в інтернеті”.

“Крути і сум, біль і вічна слава”

До Дня пам’яті вшанування Героїв Крут у Красилівській бібліотеці була проведена година історичної правди ” Крути і сум, біль і вічна слава”.

Та День інформації “День пам’яті та надії”

Була підготовлена цікава розповідь, декламували вірші та хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв Крут.

Також у бібліотеці користувачі змогли переглянути виставку, присвячену цій події ” Не стерти в пам’яті минуле”.

«Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра»

14 жовтня в Україні відзначається державне свято – День захисника України, встановлене Указом Президента України від 14 жовтня 2014 року № 806, на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності нашої країни, самовідданості громадян, які присвятили своє життя служінню Українському народу, збереженню та розвитку національних військових традицій і звитяг; сприянню подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві, посиленню суспільної уваги та турбот про захисників рідної землі.

Цей день було обрано не випадково, бо саме 14 жовтня відзначається велике християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці. Українцям завжди була притаманна особлива любов, шанування і благоговіння перед святою Богородицею. Адже своїми молитвами вона покриває нас від зла і всіляких негараздів. Як відомо, в українській традиції Покрова тісно пов’язується з ідеями захисту від ворогів: згідно з літописами, князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Русь під покров Божої Матері. З цим святом співпадає святкування Дня українського козацтва. Для запорожців це свято було храмовим, адже у центрі козацької твердині завжди стояла Покровська церква. Саме на Покрову козаки проводили загальновійськову Раду, де переобирали кошового отамана і старшину. Історія українського козацтва – це одна з найвеличніших сторінок життя українського народу. В найтяжчі часи іноземного поневолення козаки виступали справжніми захисниками рідної землі, оборонцями віри, моралі та державницьких традицій України.

У ХХ ст. козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – Армія УНР та УПА, тому днем офіційного створення УПА обрано свято Покрови. Метою повстанців було відновлення державності України.

З огляду на традиції та глибокий історичний зміст, день захисника України ми відзначаємо 14 жовтня, як символ нерозривного зв’язку всіх поколінь захисників України, як пам’ять про тих, хто в різний час захищав нашу землю від ворога і захищає її зараз, коли на східних територіях України йде боротьба за незалежність і суверенітет.

День вчителя в Україні 2020

Красилівська бібліотека щиро вітає з днем вчителя.

День вчителя – це головне свято всіх людей, які працюють у сфері освіти. За Указом президента від 11 вересня 1994 року, цей день відзначають в першу неділю жовтня. у 2020 році цей день випадає на 4 число. Свято є довгоочікуваною подією для всіх вчителів і викладачів. 

Не слід плутати це свято з Міжнародним днем вчителя, який відзначається у всіх країнах ООН 5 жовтня.

День вчителя: історія свята

Вперше у світі присвячене вчителям свято відзначили в Радянському Союзі в 1965 році. З того часу по 1994 рік він святкувався в першу неділю жовтня.

Радянські школярі вітали вчителів у суботу напередодні свята. Вони дарували педагогам квіти, листівки та цукерки.

Класи з нагоди свята прикрашалися саморобними стінгазетами і повітряними кульками. Для вчителів готували пісні, ставили сценки в шкільному театрі.

Пізніше, в незалежній Україні, на підтримку ініціативи працівників освіти указом Президента було встановлено відзначати День вчителя щорічно в першу неділю жовтня.

1 жовтня міжнародний день музики.

У 1975 році, 1 жовтня ЮНЕСКО заснував Міжнародний день музики — свято, що об’єднує серця всіх, хто пише, грає, співає або просто не уявляє ні дня свого життя без музики.

Без музики нам залишатися надовго не можна! Музика — це міжнародна мова, що зрозуміла всім. Вона може підбадьорити, підняти настрій, налаштувати на робочий лад, допомогти розслабитися, подумати, вона може все 🙂 А люди, які з набору нот створюють справжні музичні шедеври, — і зовсім всемогутні. Складно уявити, як з окремих звуків з’являються мелодії, здатні розтопити навіть найчерствішу душу.

Міжнародний день музики — це професійне свято для всіх, чиє життя пов’язане з нотами, піснями, музичними інструментами, хто не з чуток знає, що таке мінор і мажор, сольфеджіо, попурі та реперкуса.

Так грайте ж, музиканти! Хай ваша музика не замовкає!

Книги в якості ліків.

Читання допомагає одужати!

Стверджують, що книга – ліки для душі.

Лікарі довели, що читання – ще й потужна оздоровча процедура. У провідних клініках ввели новий метод лікування – бібліотерапію.

Вчені з університету Ліверпуля спостерігали за зміною активності мозку добровольців під час читання Шекспіра. Виявилося, що під впливом високої поезії нормалізується робота частини мозку, що відповідає за емоції, і активується зона самоконтролю.

Методика була створена для реабілітації пацієнтів зі стресовими станами і різними фобіями. Лікувальну книгу при бажанні може підібрати для себе кожен. Потрібно лише пам’ятати головні принципи бібліотерапії: твір має бути захоплюючим, а читання – не тільки приносити задоволення, але і змушувати думати.

Бажано, щоб головний герой потрапляв у ситуації, схожі з тими, що траплялися колись з вами і відчував переживання, які турбують вас до сих пір. Також книга повинна або вселяти оптимізм і віру в краще, або очищати душу, залишаючи відчуття “позитивного смутку”.

Вплив залежно від жанру

Класична література

Особливості: збалансоване оповідання дає відчуття стійкості. Чужі помилки змушують замислитися над своїми.

Застосування: універсальний засіб при стресах, неврозах, нав’язливих станах.

Детективи і пригоди

Особливості: тренують уважність, логіку, посидючість, спостережливість. Закручені сюжети добре відволікають від сумних думок і проблем.

Застосування: при нав’язливих станах, психозах.

Наукова фантастика, фентезі

Особливості: розширює межі можливого, загострюючи до крайності ситуації і вчинки, дає можливість пацієнту прийняти без страху свої думки і бажання, і допускати їх наявність у інших.

Застосування: при фобіях(страхах). Рекомендується пацієнтам, які мешкають «у футлярі» і за суворим розкладом.

Поезія

Особливості: чіткий ритм нормалізує процеси, що протікають в організмі. Вірші налаштовують на позитив, вселяють віру в свої сили.

Застосування: при депресіях. Читання віршів використовується в логопедичних заняттях при відновленні після інсульту.

Казки та фольклорна література

Особливості: в легкій формі навчає правилам спілкування, вчить спостережливості.

Застосування: при гіперактивності у дітей та хронічному непослуху важких підлітків.

Гумористична література

Особливості: знімає тривожність, вчить безконфліктної техніці спілкування.

Застосування: підліткам – у перехідному віці, підвищує настрій в післяопераційний період.

Філософська і духовна література

Особливості: дає уявлення про цілісність світу і місце людини в ньому.

Застосування: при гострих стресах, хронічних депресіях.

 

«Справа, що рятує життя»

Красилівська бібліотека підготувала віртуально – довідкову розповідь «Справа, що рятує життя»

Всесвітній день донора крові – нове свято, яке відзначає багато країн. Воно було засноване під егідою ООН у травні 2005 року на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я в Женеві. Відзначають цей день 14 червня. Пропонуємо вам кілька цікавих фактів про багатолітню традицію пожертви, яка врятувала і продовжує рятувати мільйони життів.

1. Ще в давнину люди намагалися лікуватися кров’ю тварин. У творах давньогрецького поета Гомера йдеться про те, що Одіссей давав пити кров тіням підземного царства, щоб повернути їм свідомість, пам’ять і мову. Кров тварин з лікувальною метою пили під час воєн, тому услід за єгипетськими військами йшли цілі стада баранів, кров яких використовували для лікування поранених. У стародавніх папірусах залишилися нотатки про те, що кров використовували також і для ванн.

2. Слово «донор» походить від лат. donare – «дарувати». Людина, що потребує переливання і одержує донорську кров, називається «реципієнт». Загальний обсяг крові в організмі людини це 5 — 6 літрів, близько 10% від загальної маси тіла людини. За один раз у донора забирають 350-450 мл.

3. Активні донори рідше страждають серцево-судинними захворюваннями і легше переносять крововтрату при ДТП та інших нещасних випадках. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, люди, які постійно здають кров, живуть в середньому на 5 років довше, тому що у них відбувається активізація системи кровотворення та регулярна стимуляція імунітету. Найзнаменитіший донор крові в світі протягом свого життя віддав близько 500 літрів крові за 624 рази.

4. Щоб забезпечити достатню кількість крові для медичних потреб, в країні має бути не менше 40 донорів на 1000 жителів. Бути донорами можуть 10-15% населення, але реально людей, що здають кров, у десять разів менше.

5. Кожному третьому жителю Землі хоч раз в житті доведеться робити переливання донорської крові. Для одного реципієнта, в середньому, потрібні три донора цільної крові.

6. Важливість цього свята перегукується з безсумнівною важливістю самого донорства. Як відомо, потреба в донорській крові виникає у людей будь-якого віку з різними серйозними захворюваннями. Тому кожен донор, який здає кров безкоштовно, робить свій безцінний внесок у добру справу – порятунок людських життів.

7. Щомиті в усьому світі у людей будь-якого віку і походження виникає потреба в переливанні крові. Хоча потреба в крові є загальною, доступ до неї тих, хто її потребує, загальним не є. Особливо гостро брак крові відчувається в країнах, що розвиваються, де проживає більшість населення світу. Це свято – ще один шанс міжнародної спільноти закликати людей до відповідальності одне перед одним і надання посильної допомоги тим, хто її потребує.

 

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища

5 червня – Всесвітній день навколишнього середовища .

Всесвітній день охорони навколишнього середовища був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 15 грудня 1972 року, s з того часу його щороку відзначають в усьому світі. Вибір цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день – 5 червня 1972 року – в Стокгольмі (Швеція) почала роботу Конференція ООН з проблем навколишнього середовища, за результатами якої було створено ЮНЕП – Програму ООН з навколишнього середовища. Україна є представлена з 1981 року.

Cьогодні на планеті визначено 36 найважливіших глобальних проблем, що чекають людство у XXI столітті.

До першої десятки належать:

зміни клімату;

дефіцит питної води;

знеліснення/опустелювання;

забруднення прісних вод;

низька якість управління;

утрата біорізноманіття;

зростання і міграції, кліматичні біженці;

зміна соціальних цінностей;

утилізація відходів;

забруднення повітря.