Година пам’яті «Чорнобиль – скорбота пам’яті людської»

32 роки тому, 26 квітня 1986 року,в Україні, сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства —  вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС.

До цієї трагічної  дати в Красилівській бібліотеці пройшла година пам’яті «Чорнобиль – скорбота пам’яті людської». 

Також у бібліотеці діє виставка – застереженням «Нехай Чорнобиля біда остання буде на планеті».

Великодні гаївки

Гаївки – обрядові весняні пісні у супроводі дівочих хороводів. Вони є невід’ємною частиною християнської культури, хоча виникли ще в далекі язичницькі часи.

Сьогодні по всій території України, особливо в Західній частині, відбувається відродження стародавніх традицій у вигляді фольклорно-етнографічних свят, зокрема, Великодніх гаївок. Ці свята пробуджують інтерес до народної творчості, сприяють відродженню оригінальних, призабутих пісень, оскільки, кожний фольклорний колектив намагається бути неповторним, віднайти цікаву самобутню програму, а це можливо лише при глибокому знанні й використанні місцевого матеріалу та збереженні народного колориту. Традицію гаївок почали відновлювати і у селі Сталі Кривотули де цього року був районний зїзд.  Також у гаївках приймали участь і жителі села Красилівка.

Хочеться вірити, що ця чудова традиція наших предків приживеться і вкорениться.

Христос воскрес – радіє весь світ!

Прийміть найщиріші вітання від Красилівської бібліотеки з нагоди найбільшого християнського свята Воскресіння Христового!

Нехай ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Хай малинові дзвони Великодня принесуть у вашу оселю радість, віру, надію і любов.

Христос Воскрес!

              

 

 

Також запрошуємо користувачів бібліотеки переглянути виставку: “Великдень всіх нас на гостину кличе!”

                                                                           

А ось так у селі Красилівка відбувалось освячення ВЕЛИКОДНІХ КОШИКІВ :

 

             

ХРИСТОС ВОСКРЕС !

ВОІСТИНО ВОСКРЕС!

 

Красилівська бібліотека щиро Вас вітає з Вербною неділею !!!

За тиждень до Великодня святкується вербний тиждень.

За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.

Перед вербною неділею до церкви люди везуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. Того, хто проспить обряд освячування верби, по поверненні з церкви легенько б’ють свяченими гілками:

Це не я б’ю, а верба б’є,

За тиждень – Великдень!

Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були. Дітей б’ють, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни.

Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами. Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски. Свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

За народними звичаями, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке.